Значення і сенс слів, фраз Мовні звукові явища Виразні якості голосу Спілкування, будучи складним соціально - психологічним процесом взаєморозуміння між людьми, здійснюється за такими основними каналами: мовний (вербальний - від латинського слова усний, словесний) і немовний (невербальний) канали спілкування. Мова як засіб спілкування одночасно виступає і як джерело інформації, і як спосіб на співрозмовника. Структура вербального спілкування
Дослідження показують, що у щоденному акті комунікації людини слова становлять 7%, звуки інтонації – 38%, немовна взаємодія – 53%. Кінетика Таксика Проксеміка Невербальні засоби спілкування вивчають такі науки: Міміка - рух м'язів особи, що відображають внутрішній емоційний стан - здатна дати справжню інформацію про те, що переживає людина. Мімічні вирази несуть понад 70% інформації
ЖЕСТИ це специфічні звички людини, пов'язані з рухами рук (чухання, посмикування) це своєрідні замінники слів чи фраз у спілкуванні. це жести, що виражають ставлення того, хто говорить до чогось. До них відносять посмішку, кивок, напрям погляду, цілеспрямовані рухи руками. це жести повідомлення: покажчики (вказівний перст), піктографи, т. е. своєрідні рухи руками, що з'єднують уявні предмети. ілюстратори регулятори адаптори емблеми Жести при спілкуванні несуть багато інформації; у мові жестів, як і мовленнєвому, є слова, речення. Найбагатший алфавіт жестів можна розбити на 4 групи:
Діалог як форма спілкування ДІАЛОГ Діалог – це особливо яскравий прояв комунікативної функції мови Діалог – природна форма спілкування з співрозмовником, що передбачає наявність двох рівноправних учасників спілкування. Діалог - первинна природна форма мовного спілкування, класичною формою мовного спілкування Діалог - передбачає бажання співрозмовників чути та розуміти один одного. На цьому, власне, побудовано сам принцип спілкування.
Види та техніки слухання партнера по спілкуванню У процесі мовної взаємодії відбувається передача інформації від одного партнера до іншого, яка може бути виражена в такій схемі: передача інформації розуміння інформації передача інформації – (що говорить кодує інформацію в словах) - ) розуміння інформації.
Реакції слухача, прийоми слухання бувають такі: Емоції (ух, ах, здорово, сміх, скорботна міна) Дзеркало - повторення останньої фрази співрозмовника зі зміною порядку слів. Уточнюючі питання (Що ти мав на увазі? Оцінки, поради. Ехо-реакція - повторення останнього слова співрозмовника. Парафраз - передача змісту висловлювання партнера іншими словами. Підтакування (ага, угу, так-так, ну, кивання підборіддям)) Глухе мовчання (видима відсутність реакції).
Спілкування - процес встановлення та розвитку для людей. Спілкування – складний процес взаємодії для людей, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті та розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування є живі істоти, люди. У принципі спілкування притаманно будь-яких живих істот, але лише рівні людини процес спілкування ставати усвідомленим, пов'язаним вербальними і невербальними актами. Людина, яка передає інформацію, називається комунікатором, яка отримує її – реципієнтом. Спілкування – складний процес взаємодії для людей, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті та розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування є живі істоти, люди. У принципі спілкування притаманно будь-яких живих істот, але лише рівні людини процес спілкування ставати усвідомленим, пов'язаним вербальними і невербальними актами. Людина, яка передає інформацію, називається комунікатором, яка отримує її – реципієнтом. 12
ВЕРБАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ Удосконалення навичок вербального спілкування Удосконалення навичок вербального спілкування Усна мова, як і раніше, залишається найпоширенішим способом комунікації. Усна мова, як і раніше, залишається найпоширенішим способом комунікації. 13
Щоб вас зрозуміли мало мати хорошу дикцію. Ви повинні ясно усвідомлювати, що збираєтесь сказати. Крім того, ви повинні вибрати такі слова, щоб ваша думка була правильно зрозуміла. Якщо людина має виступити перед великою аудиторією, вона формулює собі тези чи якось інакше готується до доповіді. Але у повсякденному житті усна комунікація вимагає спонтанності, і це може викликати в людини тривогу, невпевненість і навіть страх. Роботу над усною мовою можна розпочати з розширення словникового запасу.
Люди користуються письмовою комунікацією рідше, ніж усною. Але з приходом електронної поштиважливість письмового спілкування сильно зросла. Будь-яке письмове повідомлення має одну безперечну перевагу перед усним. Складаючи його, ви маєте можливість подумати, упорядкувати свої думки і в разі потреби навіть переписати набіло. Однак слід зазначити і недоліки письмової комунікації. Письмове повідомлення не може передати інтонації вашого голосу та жестикуляцію. 17
Вербальне спілкування є найбільш дослідженим різновидом людської комунікації. Крім цього, це найуніверсальніший спосіб передачі думки. На вербальну людську мову можна перекласти повідомлення, створене за допомогою будь-якої іншої знакової системи. Наприклад, сигнал червоне світло перекладається як проїзд закритий, зупиніться; піднятий вгору палець, прикритий долонею іншої руки, як прошу додаткову хвилину перерви у спортивних змаганнях і т.п.
Невербальне спілкування Невербальне спілкування, більш відоме як мова поз і жестів, включає всі форми самовираження людини, які не спираються на слова. Психологи вважають, що читання невербальних сигналів є найважливішою умовою ефективного спілкування. Чому ж невербальні сигнали такі важливі у спілкуванні? близько 70% інформації людина сприймає саме зоровим (візуальним) каналом; невербальні сигнали дозволяють зрозуміти справжні почуття та думки зі співрозмовника. 19
Величезне значення невербальних сигналів у діловому спілкуванні підтверджується експериментальними дослідженнями, які свідчать, що слова (яким ми надаємо таке велике значення) розкривають лише 7% сенсу, звуки, 38% значення несуть звуки та інтонації та 55% – пози та жести. Невербальне спілкування включає п'ять підсистем: 1. Просторова підсистема (міжособистісний простір). 2. Погляд. 3. Оптико - кінетична підсистема, яка включає: - зовнішній виглядспіврозмовника, - міміка (вираз обличчя), - пантоміміка (пози та жести). 4. Паралінгвістична або навколомовна підсистема, що включає: - вокальні якості голосу; - його діапазон; - тональність; - тембр. 5. Екстралінгвістична або позамовна підсистема, до якої належать: - темп мовлення, - паузи, - сміх тощо. 20
21
Вираз обличчя Вираз особи є найважливішим джерелом інформації про людину, особливо про її почуття. Найбільш помітним проявом міміки є посмішка, яка, не будучи надмірно використовуваною, є позитивним стимулом. Посмішка, як правило, висловлює дружелюбність, проте надмірна усмішливість найчастіше відображає потребу в схваленні... Натягнута усмішка в неприємній ситуації видає почуття вибачення і занепокоєння... контакт Очі – це, як відомо, дзеркало душі, тому візуальний контакт. Можна виділити як окреме специфічне вміння. Прямий візуальний контакт - це ще один спосіб сказати: Я з тобою, я хочу почути те, що ти хочеш сказати.
Кивки головою Кивки головою - дуже добрий спосіб показати клієнту, що ви його слухаєте. Спостерігаючи за роботою професіоналів, переконуєшся в тому, наскільки терапевтичним виявляється просте кивання головою, у поєднанні з гарним візуальним контактом та реакціями типу Угу та Я розумію. Тон, темп і гучність голосу Голос є важливим засобом вираження цілого діапазону суб'єктивних почуттів та смислів. Тон і темп мови може багато сказати про емоційний стан людини. Як правило, швидкість мови зростає, коли той, хто говорить, схвильований, збуджений або стурбований. Швидко також каже той, хто намагається переконати свого співрозмовника. Повільна ж мова часто свідчить про пригнічений стан, зарозумілість або втому. 23
Підсумок моєї презентації Слід виділити два основні види комунікації. У людському суспільствікомунікація може здійснюватися як вербальними, і невербальними засобами. Вербальна комунікація для людини є основним та універсальним способом спілкування. Будь-який інший спосіб взаємодії може бути виражений засобами мови. Втім, як говорилося, засобами мови може бути виражено все. А комунікативна функція, як згадувалося в попередніх розділах, є однією з найважливіших функцій мови. 24
1 слайд
2 слайд
Спілкування – складний процес взаємодії для людей, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті та розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування є живі істоти, люди. У принципі спілкування притаманно будь-яких живих істот, але лише рівні людини процес спілкування ставати усвідомленим, пов'язаним вербальними і невербальними актами. Людина, яка передає інформацію, називається комунікатором, яка отримує її – реципієнтом. Спілкування-процес встановлення та розвитку для людей.
3 слайд
ВЕРБАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ Удосконалення навичок вербального спілкування Усна мова залишається найпоширенішим способом комунікації.
4 слайд
Щоб вас зрозуміли мало мати хорошу дикцію. Ви повинні ясно усвідомлювати, що збираєтесь сказати. Крім того, ви повинні вибрати такі слова, щоб ваша думка була правильно зрозуміла. Якщо людина має виступити перед великою аудиторією, вона формулює собі тези чи якось інакше готується до доповіді. Але у повсякденному житті усна комунікація вимагає спонтанності, і це може викликати в людини тривогу, невпевненість і навіть страх. Роботу над усною мовою можна розпочати з розширення словникового запасу.
5 слайд
6 слайд
Люди користуються письмовою комунікацією рідше, ніж усною. Але з приходом електронної пошти важливість письмового спілкування дуже зросла. Будь-яке письмове повідомлення має одну безперечну перевагу перед усним. Складаючи його, ви маєте можливість подумати, упорядкувати свої думки і в разі потреби навіть переписати набіло. Однак слід зазначити і недоліки письмової комунікації. Письмове повідомлення не може передати інтонації вашого голосу та жестикуляцію.
7 слайд
Вербальне спілкування є найбільш дослідженим різновидом людської комунікації. Крім цього, це найуніверсальніший спосіб передачі думки. На вербальну людську мову можна перекласти повідомлення, створене за допомогою будь-якої іншої знакової системи. Наприклад, сигнал червоне світло перекладається як проїзд закритий, зупиніться; піднятий вгору палець, прикритий долонею іншої руки, як прошу додаткову хвилину перерви в спортивних змаганнях і т.п.
8 слайд
9 слайд
Невербальне спілкування Невербальне спілкування, більш відоме як мова поз і жестів, включає всі форми самовираження людини, які не спираються на слова. Психологи вважають, що читання невербальних сигналів є найважливішою умовою ефективного спілкування. Чому ж невербальні сигнали такі важливі у спілкуванні? близько 70% інформації людина сприймає саме зоровим (візуальним) каналом; невербальні сигнали дозволяють зрозуміти справжні почуття та думки співрозмовника.
10 слайд
Величезне значення невербальних сигналів у діловому спілкуванні підтверджується експериментальними дослідженнями, які свідчать, що слова (яким ми надаємо таке велике значення) розкривають лише 7% сенсу, звуки, 38% значення несуть звуки та інтонації та 55% – пози та жести. Невербальне спілкування включає п'ять підсистем: 1. Просторова підсистема (міжособистісний простір). 2. Погляд. 3. Оптико-кінетична підсистема, яка включає: - зовнішній вигляд співрозмовника, - міміка (вираз обличчя), - пантоміміка (пози і жести). 4. Паралінгвістична або навколомовна підсистема, що включає: - вокальні якості голосу; - його діапазон; - тональність; - тембр. 5. Екстралінгвістична або позамовна підсистема, до якої належать: - темп мовлення, - паузи, - сміх тощо.
11 слайд
12 слайд
13 слайд
Вираз обличчя Вираз особи є найважливішим джерелом інформації про людину, особливо про її почуття. Найбільш помітним проявом міміки є посмішка, яка, не будучи надмірно використовуваною, є позитивним стимулом. “Посмішка, як правило, висловлює дружелюбність, проте надмірна усмішливість часто відображає потребу в схваленні... Натягнута усмішка в неприємній ситуації видає почуття вибачення і занепокоєння... Очі - це, як відомо, дзеркало душі, тому візуальний контакт. Можна виділити як окреме специфічне вміння. Прямий візуальний контакт - це ще один спосіб сказати: Я з тобою, я хочу почути те, що ти хочеш сказати
14 слайд
Кивки головою Кивки головою - дуже добрий спосіб показати клієнту, що ви його слухаєте. Спостерігаючи за роботою професіоналів, переконуєшся в тому, наскільки терапевтичним виявляється просте кивання головою, у поєднанні з гарним візуальним контактом та реакціями типу “Угу” та “Я розумію”. Тон, темп та гучність голосу Голос є важливим засобом вираження цілого діапазону суб'єктивних почуттів та смислів. Тон і темп мови може багато сказати про емоційний стан людини. Як правило, швидкість мови зростає, коли той, хто говорить, схвильований, збуджений або стурбований. Швидко також каже той, хто намагається переконати свого співрозмовника. Повільна ж мова часто свідчить про пригнічений стан, зарозумілість або втому.
15 слайд
Підсумок моєї презентації Слід виділити два основні види комунікації. У суспільстві комунікація може здійснюватися як вербальними, і невербальними засобами. Вербальна комунікація для людини є основним та універсальним способом спілкування. Будь-який інший спосіб взаємодії може бути виражений засобами мови. Втім, як говорилося, засобами мови може бути виражено все. А комунікативна функція, як згадувалося в попередніх розділах, є однією з найважливіших функцій мови. Роботу виконав студент 2 курсу Чорноморської Державної Академії Азаров Ю.В.
Невербальні способи спілкування у педагогічному процесі
Виконала: Болдирєва Н.І.
Невербальне спілкування - це "мова жестів", такі форми самовираження, які не спираються на слова та інші мовні символи. При невербальному спілкуванні засобом передачі є несловесні знаки (пози, жести, міміка, інтонації, погляди, просторове розташування тощо.). Невербальне спілкування є цінним особливо тим, що воно спонтанно і проявляється несвідомо. Тому, незважаючи на те, що люди зважують свої слова і контролюють міміку, часто можливий витік почуттів, що приховуються через жести, інтонацію і забарвлення голосу. Тобто, невербальні канали спілкування рідко постачають недостовірну інформацію, оскільки вони піддаються контролю меншою мірою, ніж словесне спілкування.
Невербальна комунікація здійснюється в процесі мовного спілкування паралельно з вербальною і є найважливішим засобомспілкування та взаєморозуміння людей (І.М. Горєлов, Г.В. Колшанський, В.П. Морозов, К.Ф. Сєдов, В.А. Лабунська та ін). Людина говорить усім своїм єством. Психологи встановили, що в процесі спілкування за допомогою вербальних засобів передається і виходить лише 20-40% інформації. Решта комунікація здійснюється за рахунок невербальних коштів.
Невербальні засоби спілкування полегшують взаємне пристосування один до одного та створюють можливість координувати спільні дії. Здатність вираження невербальними засобами своїх намірів, почуттів та станів залежить від культури людини. Н.І. Шевандрін виділяє такі види невербальних засобів спілкування:
1. Візуальні: а) кінесика: рухи рук, голови, ніг, тулуба, хода; вираз обличчя, очей; пози, постава, положення голови; напрямок погляду, візуальні контакти; шкірні реакції (почервоніння, збліднення, спотнення та ін.); б) проксеміка (просторова та тимчасова організація спілкування): відстань до співрозмовника, кут повороту до нього, простір спілкування; в) допоміжні засобиспілкування: підкреслення або приховування особливостей тілоскладання (ознаки статі, віку, раси); г) засоби перетворення природної статури: одяг, зачіска, косметика, окуляри, прикраси, вуса, борода, дрібні предмети в руках.
2. Акустичні: а) паралінгвістичні (якість голосу, його діапазон, тональність): гучність, тембр, ритм, висота звуку; б) екстралінгвістичні: мовні паузи, сміх, плач, зітхання, ляскання.
3 . Тактильні (такесика): дотик, обійм, поцілунок.
4 . Ольфакторні: приємні та неприємні запахи навколишнього середовища; природний та штучний запахи людини.
Основними завданнями невербального спілкування є: створення та підтримка психологічного контакту, регуляція процесу спілкування; надання нових смислових відтінків словесному тексту, правильне тлумачення слів; вираження емоцій, оцінок, ролей, сенсу ситуації .
Невербальні рухи, як зазначає В.А. Лабунська, по-різному співвідносяться з промовою: 1) виражають те саме, що й мова; 2) передбачають значення, передані мовою; 3) виражають значення, що суперечать змісту мови; 4) можуть заповнювати або пояснювати періоди мовчання, вказуючи на наміри того, хто говорить продовжити свою репліку, на пошуки відповідного слова; 5) можуть замінювати окремі словачи фразу; 6) можуть регулювати потік мови, акцентувати ту чи іншу частину вербального спілкування
Жести - це відтворювані значущі рухи рук і голови, пози, розраховані на сприйняття реципієнтів, призначені для передачі емоційної та інтелектуальної інформації, що мають соціально-фіксовану форму. У «мові» жестів, що у повсякденному спілкуванні людей, можна назвати два типи жестових систем. Першу систему утворюють жести-знаки, тобто. навмисно відтворювані рухи або пози рук і голови, розраховані на чиєсь сприйняття та призначені для передачі інформації. Друга система включає жести-сигнали, які мимовільні, несвідомі і не розраховані на чиєсь сприйняття (хоча і мають значення для досвідченого спостерігача). Вибір жесту зумовлений особистісними особливостями, відносинами між партнерами зі спілкування, ситуацією спілкування.
Пантоміміка - Сукупність виразних рухів тіла, що супроводжують мовлення та емоції (постава та поза, рухи тіла, які відіграють важливу роль у вигляді людини). Люди з бідною пантомімікою не в стані чітко виразити свій емоційний стан, сприйняти невербальну інформацію співрозмовника, що ускладнює процес комунікації.
Нормами просторової та тимчасової організації спілкування займається наука проксеміка, яку її автор Е. Холл назвав «просторовою психологією». Е. Холл запропонував 4 категорії просторової комунікації, чотири чіткі просторові зони, які як концентричні кола на воді оточують одна одну. 1. Інтимна зона (від 15 до 45 см). З усіх зон ця найголовніша, оскільки саме її людина охороняє так, ніби це її власність. Дозволяється проникнути в цю зону лише тим особам, які перебувають у тісному емоційному контакті з ним. Це діти, батьки, подружжя, закохані, близькі друзі та родичі.
2 . Особиста зона (від 45 до 120 см). Ця відстань використовується при звичайному спілкуванні зі знайомими людьми. Ця дистанція зазвичай розділяє нас, коли ми перебуваємо на прийомах, офіційних вечорах та дружніх вечірках.
3 . Соціальна зона (від 120 до 400 див). На такій відстані ми спілкуємося при офіційних зустрічах із сторонніми людьми, тобто така відстань прийнята при спілкуванні з людьми, яких ми не дуже добре знаємо.
4. Загальна, або публічна, зона (понад 4 м). При спілкуванні з більшими групами людей і лектору, і слухачам буде зручніше передавати і сприймати інформацію на такому віддаленні один від одного.
У процесі педагогічного спілкування домінує роль мови як поліфункціональної знакової системи в порівнянні з невербальними системами. Семантика слова, значення граматичних категорій мови позаособистісні, але в мові одні й ті ж мовні одиниці можуть бути сприйняті таким, що слухає по-різному – залежно від інтонації того, хто говорить, від доброї (або глузливої) посмішки, від несподіваного жесту. Це обумовлено тим, що сприйняття слова-знака (одиниці мови) збагачується одночасним комплексним сприйняттям знаків іншої системи – невербальної. Вміння «декодувати» невербальну інформацію – важлива умова ефективності спілкування та особливе вміння, професійно необхідне вчителя.
ВступКінесіка:
1. Хода
2. Поза
3. Жести
4. Міміка
5. Візуальний контакт
Голосові характеристики
Такесіка
Проксеміка:
1. Дистанція
2. Орієнтація
Висновок
додаток
Вступ
Невербальне спілкування – це «мова жестів», такі формисамовираження, які не спираються на слова та інші
мовні символи. Австралійський спеціаліст Аллан Піз
стверджує, що за допомогою слів передається 7% інформації,
звукових засобів – 38%, міміки, жестів, пози – 55%. Тобто. не
настільки значуще, що говориться, як це робиться.
Невербальне спілкування цінне особливо тим, що воно
спонтанно та проявляється несвідомо. Тому, незважаючи
на те, що люди зважують свої слова та контролюють
міміку, часто можливий витік прихованих почуттів через
жести, інтонацію та забарвлення голосу. Тобто, невербальні канали
спілкування рідко постачають недостовірну інформацію, так
як вони піддаються контролю меншою мірою, ніж
словесне спілкування.
Кінесіка
Кінесика - загальна моторика різнихчастин тіла, що відображає
емоційні реакції людини. До
кінесиці ставляться виразні
рухи, що виявляються в жестах і
міміці, в пантоміміці (моторика всього
тіла, що включають позу, ходу,
поставу та ін.), а також візуальному
контакт.
Хода
Хода - це стиль пересування людини. Їїскладовими є: ритм, динаміка кроку,
амплітуда перенесення тіла під час руху, маса тіла. за
ході людини можна судити про самопочуття
людини, її характері, віці. Можна визначити
по ході такі емоції, як гнів, страждання,
гордість, щастя.
Для створення привабливого зовнішнього вигляду
найкраща хода впевненого
людини, правильна постава - легка, пружна і
завжди пряма. Голова при цьому має бути трохи
піднята, а плечі розправлені.
Хода
Можна стверджувати, що люди, які ходять швидко,розмахуючи руками, впевнені в собі, мають ясну мету і
готові її продати.
Ті, хто завжди тримає руки в кишенях – швидше за все дуже
критичні і потайливі, зазвичай їм подобається придушувати
інших людей.
Людина, що тримає руки на стегнах, прагне досягти
своїх цілей найкоротшим шляхом за мінімальний час.
Люди, зайняті вирішенням проблем, часто ходять у позі
«мислителя»: голова опущена, руки зчеплені за спиною,
хода дуже повільна.
У самовдоволених, кілька зарозумілих персон - високо
підняте підборіддя, руки рухаються підкреслено
енергійно, ноги - наче дерев'яні. Вся хода
вимушена, з розрахунком справити враження.
Поза
Людське тіло здатне прийняти близько1000 різноманітних стійких положень (поз).
Головний змістовий пози полягає в
розміщення індивідом свого тіла за
по відношенню до співрозмовника. Це розміщення
свідчить або про закритість, або про
прихильність до спілкування.
Найкращий спосіб добитися взаєморозуміння з
співрозмовником - це скопіювати його позу та
жести.
Поза
Схрещені на грудях руки з вертикальновиставленими великими пальцями рук.
Ця поза передає подвійний сигнал перший про негативне або оборонне
відношенні (схрещені руки) плюс
почуття переваги (виражене
великими пальцями рук). Людина,
вдається до цього жесту, зазвичай
грає одним або обома пальцями, а
для стоячого становища характерно
похитування на підборах.
Коли слухач схрещує руки на
грудей, у нього не тільки складається
негативне ставлення до
промовця, але він, до того ж,
звертає менше уваги на те, що він
чує. Поза
Типова, стандартна
схрещування рук є
універсальним жестом, майже
всюди позначає оборонне
або негативний стан
людини.
Якщо крім схрещування рук на
грудей, людина ще стискає пальці
в кулак - це говорить про його
ворожої та наступальної
позиції. Часто це супроводжується
стиснутими зубами та почервонілим
особою, і в такому разі може
наслідувати словесне або
фізичний напад. Поза
Неповне схрещування рук, при
якому одна рука міститься
поперек тіла, закріпившись за
іншу руку. Так виходить бар'єр.
Людина часто використовує бар'єр
з рук, перебуваючи у суспільстві
незнайомих людей, або при
відсутності впевненості у собі.
Людина тримає саму себе за
руки. Такий неповний бар'єр
використовується людьми,
стоять перед великою
аудиторією при отриманні
нагороди або при виголошенні
промови. Поза
Перехрещення ніг є
ознакою негативного або
оборонні відносини людини.
Схрещування рук свідчить
про більш негативний настрій
людини, ніж схрещування ніг, та
схрещені руки явніше
кидаються у вічі.
Коли закинута нога на ногу
супроводжується ще й
схрещуванням рук на грудях, це
означає, що людина
"відключився" від розмови. Поза
Аргументативно-опонуюча
поза.
Закладання ноги на ногу з
фіксацією ноги руками. Людина з
швидкою реакцією, якого дуже
важко переконати у суперечці, часто
сидить закинувши нога на ногу і обхопивши
ногу руками. Це ознака твердої,
впертої людини, до якої потрібна
спеціальний підхід для досягнення
загальної мови. Поза
Вираз
готовності у
сидяча людина.
Агресивна поза
готовності,
людина
відкриває
область серця та
горла, висловлюючи
невербально
безстрашність. Це
поза може бути
більш посилена,
якщо людина
розставляє
широко ноги або
стискає пальці в
кулаки.
Пози готовності, що сигналізують про
бажанні закінчити розмову чи зустріч,
виражаються подачею корпусу вперед, при
цьому обидві руки лежать навколішки, чи обидві
руки тримаються за бічні краї стільця.
Якщо кожна з цих поз з'являється в
час розмови, було б розумно з вашою
сторони взяти ініціативу до своїх рук і
першим запропонувати закінчити розмову. Поза
Закладання рук за голову –
«Може бути коли-небудь ви
станете таким самим
процвітаючим, як я». Людина
не тільки відчуває своє
перевага над іншими, але й
схильний посперечатися.
Закладання рук за голову "Ми з вами абсолютно рівні".
Поза
Типова позакритичної оцінки –
«Мені не подобається, що
ви кажете, і я з вами
не згоден".
Жести
Жести – це різноманітні рухи руками та головою.Існують і мікрожести: рух очей, почервоніння
щік, збільшення кількості миготінь, посмикування губ і
і т.д.
У всіх культурах є основні подібні жести, серед
яких можна виділити: комунікативні (жести
привітання, прощання, привертання уваги, заборони,
ствердні, негативні, запитальні та
тощо); модальні, тобто. що виражають оцінку та відношення
(жести схвалення, задоволення, довіри та недовіри та
т.п.); описові - ті, які мають сенс лише в
контексті мовного висловлювання. Жести
Збирання неіснуючих
ворсинок. Коли людина не згодна з
думкою чи ставленням інших
людей, але не наважується висловити
свою точку зору, він робить
жести, які називаються
жестами витіснення, тобто. вони
виявляються внаслідок
стримування своєї думки.
Існують три основні положення
голови. Перше – пряма голова. Це
становище голови характерне для
людини, що нейтрально відноситься до
тому, що він чує. Коли голова
нахиляється убік, це говорить про
те, що у людини прокинувся інтерес.
Якщо голова нахилена донизу, це говорить
про те, що ставлення людини
негативне, і навіть засуджувальне. Жести
Закладення дужки оправи у рот.
Використовується під час обмірковування
свого рішення. Люди, що носять
окуляри, можуть користуватися ще
одним способом, що дає їм
можливість вигравати час це постійне знімання та
надягання окулярів, протирання
лінз.
Рука прикриває рот і великий палець притиснутий до
щоці, у той час як мозок на рівні підсвідомості
посилає сигнали стримати слова, що вимовляються.
Іноді це може бути лише кілька пальців
у рота або навіть кулак, але значення жесту залишається
тим ж.
Якщо цей жест використовуєте людиною у момент
мови, це свідчить про те, що він каже
неправду. Однак, якщо він прикриває рот рукою в
той момент, коли ви кажете, а він слухає, це
означає, що він відчуває, як ви брешете! Жести
Дотик до носа. Коли погані думки
проникають у свідомість, підсвідомість велить
руці прикрити рот, але в останній
момент, з бажання замаскувати цей
жест, рука відсмикується від рота, і
виходить легкий дотик до носа.
Іншим поясненням може бути те, що в
час брехні з'являються делікатні позиви
на нервових закінченнях носа, і дуже хочеться
почухати ніс, щоб позбутися їх.
Потирання віку. Цей жест
викликаний тим, що в мозку
з'являється бажання втекти
від обману, підозри чи брехні,
з якими він стикається,
або бажання уникнути погляду в
очі людині, якій він
каже неправду. Жести
Почухування та потирання вуха.
Жест говорить про те, що
людина наслухалася вдосталь і
хоче, можливо, висловитись.
Почухування шиї. В цьому
випадку людина чухає
вказівним пальцем правою
руки місце під мочкою вуха або
ж бічну частину шиї. Цей
жест говорить про сумнів та
невпевненості людини. "Я не
впевнений, що я з вами згоден. Жести
Відтягування комірця. Десмонд
Морріс зауважив, що брехня викликає
свербляче відчуття в ніжних м'язових
тканинах обличчя та шиї, і потрібно
чухання, щоб заспокоїти ці
відчуття. Схоже, це є
прийнятним поясненням того, чому
деякі люди відтягують
комірець, коли вони брешуть і
підозрюють, що їхній обман розкритий.
Пальці у роті. Пальці у роті
говорять про внутрішню
потреби у схваленні та
підтримки. Тому, коли
з'являється цей жест,
необхідно підтримати
людину або запевнити її
гарантіями. Жести
Коли людина починає з вами
відвертатися, він зазвичай
розкриває перед співрозмовником
долоні повністю чи частково. Як
та інші жести мови рухів тіла,
це повністю несвідомий
жест, він підказує вам, що
співрозмовник каже в даний момент
правду.
Одним із найменш помітних і в той же час
найбільш значних невербальних сигналів,
є сигнал, що передається долонею людини.
Положення відкритої долоні нагору є
довірчий жест, що не загрожує. Коли долоня
повернена вниз, у вашому жесті негайно
з'явиться відтінок начальності. Жест
"вказівного пальця" є одним з найбільш
дратівливих, які використовуються людиною в процесі
мови, особливо якщо він збігається за змістом зі
сказаними словами. Жести
Жест "знизування плечима" є
гарним прикладом універсального
жесту, який означає, що
людина не знає або не розуміє, про
ніж мова. Це комплексний жест,
що складається з трьох компонентів:
розгорнуті долоні, підняті
плечі підняті брови.
Потирання долонь. За допомогою
потирання долонь люди
невербально передають свої
позитивні очікування. Жести
Зчеплені пальці рук. Жест
позначає розчарування та бажання
людину приховати своє негативне
ставлення.
Цей жест має три варіанти:
схрещені пальці рук піднято на
рівні обличчя, руки лежать на столі, на
колінах при сидячому положенні або
внизу перед собою у стоячому положенні.
Існує залежність
між становищем рук та силою
негативного почуття,
випробовуваного людиною, то
є, з людиною важче
буде домовитися у разі,
якщо його руки піднято. Жести
Шпилеподібне становище рук. Цей
жест має два варіанти: руки
шпилем догори і руки шпилем донизу.
Перше становище зазвичай
приймається тоді, коли той, хто говорить
висловлює свою думку чи викладає
свої ідеї. Друге становище
використовується тоді, коли людина не
каже, а слухає.
Закладання рук за спину.
Жест "руки в замок за спиною». Він дозволяє людині з
несвідомим безстрашністю відкривати свої
вразливі області тіла, такі як шлунок, серце, горло.
Жест "закладання рук за спину із захопленням зап'ястя",
який говорить про те, що людина засмучена і
намагається взяти себе до рук. В цьому випадку одна рука
захоплює зап'ястя так міцно, як вона
намагається утримати її від завдання удару.
Людина виявляє більше зусилля для самоконтролю,
якщо захоплює передпліччя, а не просто кисть руки. Жести
Виставлення великих пальців
рук говорить про владність,
перевагу і навіть
агресивність людини.
Крім того, любителі цього жесту
часто встають навшпиньки, щоб
стати вище зростанням. Жести
Людина приймає оцінну
позу, якщо він підпирає щоку
стиснутими в кулак пальцями, а
вказівний палецьупирається
у скроню.
Коли вказівний палець направлений
вертикально до скроні, і великий палець
підтримує підборіддя, це вказує
на те, що слухач негативно чи
критично ставиться до лектора або до
предмет його повідомлення. Часто
вказівний палець може потирати або
натягувати повіку в міру того, як
негативні думки згущуються. Жести
Жест "погладжування
підборіддя" означає, що
людина намагається прийняти
Рішення.
Міміка
Міміка - рухи м'язів обличчя, цеОсновний показник почуттів. Вважається,
що при нерухомому чи невидимому
особі співрозмовника втрачається до 10-15%
інформації. У літературі зазначається
більше 20 000 описів виразу обличчя.
Міміка
Посмішка, як і всі засоби невербального спілкування, висловлює безлічвідтінків переживань: існує доброзичлива, іронічна,
глузлива, зневажлива, запобіглива та інші види посмішок.
Деякі психологи дотримуються думки, що ми не посміхаємося
тільки тому, що ми раді чомусь, але й тому, що посмішка допомагає
нам відчувати себе щасливіше та впевненіше. При зустрічі посмішка
знімає настороженість перших хвилин та сприяє більш
впевненому та спокійному спілкуванню.
Міміка
Міміка
Міміка
Міміка
Міміка
Міміка
Міміка
Візуальний контакт
Дивитися на того, хто говорить, означає нелише зацікавленість, а й
допомагає нам зосередити увагу
на тому, що нам кажуть. Спілкувальні
люди зазвичай дивляться у вічі одне одному
трохи більше 10 секунд.
Візуальний контакт
Загалом невелика затримка погляду на співрозмовнику,особливо в кінці зустрічі або в найгостріші її
моменти може означати: "я довіряю вам".
Коли людина каже, вона зазвичай рідше дивиться на свого
партнера, аніж коли він його слухає. Під час промови
говорить досить часто відводить очі для того, щоб
зібратися з думками. Відведення погляду при паузі зазвичай
означає: "Я ще не все сказав, будь ласка, не
перебивайте". Зовсім інші значення набуває погляду
у бік, якщо партнер слухає співрозмовника, наприклад,
такі як "я не зовсім з вами згоден». Занадто частий
відведення погляду убік при розмові може
свідчити про те, що людина нервує, або
розмова його мало цікавить, і він прагне його швидше
закінчити.
Візуальний контакт
Прикриті повіки. Більшевсього нас дратують люди,
які під час розмови
опускають повіки. Цей жест
підсвідомий та
є спробою
людину прибрати вас із поля
свого зору, тому що
ви йому набридли чи стали
нецікавим, чи він
відчуває своє
перевага над вами.
Візуальний контакт
Як контролювати поглядспіврозмовника.
Щоб встановити максимальний
контроль над увагою людини,
використовуйте ручку або вказівку для
того, щоб показувати на
наочному засобі та описувати те,
що зображено. Потім, заберіть
ручку від наочного засобу та
тримайте її на лінії ваших та його
очей. Як за магнітом, його голова
підніметься, і він дивитиметься
вам у вічі, внаслідок чого буде
бачити і чути все, що ви йому
говоритимете, і, отже,
максимально поглинати
інформацію. Постарайтеся зробити
так, щоб долоня іншої руки була в
точка зору.
Голосові характеристики
Просодика - це загальна назва таких ритмікоінтонаційних сторін мови, як висота, гучністьголоси, його тембр. Екстралінгвістика - це включення до
мова пауз та різних психофізіологічних явищ
людини: плачу, кашлю, сміху, зітхання і т.д.
Потрібно вміти не лише слухати, а й чути
інтонацію мови, оцінювати силу та тон голосу, швидкість
промови, які практично дозволяють висловлювати наші
почуття та думки.
Голос містить у собі дуже багато інформації про господаря.
Досвідчений фахівець із голосу зможе визначити
вік, місце проживання, стан здоров'я,
характер та темперамент його власника.
Голосові характеристики
Чимало інформації дають сила та висота голосу.Деякі почуття, наприклад, ентузіазм, радість і
недовіра, зазвичай передаються високим голосом, гнів і
страх – теж досить високим голосом. Такі почуття як
горе, смуток, втома зазвичай передаються м'яким і
приглушеним голосом зі зниженням інтонації до кінця
кожної фрази.
Швидкість мови також відбиває почуття. Людина каже
швидко, якщо він схвильований, стурбований, говорить про своїх
особистих труднощах чи хоче нас у чомусь переконати,
умовити. Повільне мовлення найчастіше свідчить
про пригноблений стан, горе, зарозумілість або
втоми.
Невпевненість у виборі слів проявляється тоді, коли
той, хто говорить, не впевнений у собі або збирається нас здивувати.
Зазвичай мовні недоліки більш виражені при хвилюванні
або коли людина намагається обдурити свого співрозмовника.
Голосові характеристики
Сміх - це особливо зрадлива річ, вякої людина розкривається найповніше.
Так, сміх на -а (ха-ха) - абсолютно відкритий,
що йде від серця, полегшує і
безтурботний. Сміх на -е (хе-хе) - не надто
симпатичний, зухвалий, зухвалий,
заздрісний. Сміх на -і (хі-хі) - потайний,
хитрий; суміш іронії та зловтіхи. Сміх на -о
(хо-хо) звучить хвалькувато-загрозливо, в основі знущальний та протестуючий. Сміх на -у
(ху-ху) вказує на прихований страх,
боязкість.
Такесіка
Такесика вивчає дотик у ситуаціїспілкування. До такетичних засобів спілкування
відносяться динамічні дотики у формі
рукостискання, поплескування, поцілунок.
Використання людиною у спілкуванні динамічних
дотиків визначається статусом партнерів,
їх віком, статтю, ступенем знайомства.
Неадекватне використання особистістю
такесичних засобів може призвести до
конфліктів у спілкуванні. Наприклад, поплескування по
плече можливе лише за умови близьких
відносин, рівності соціального стану
суспільстві.
Такесіка
Найпоширеніший такетичний засіб - неодміннийатрибут будь-якої зустрічі та прощання - рукостискання.
Рукостискання поділяються на 3 види: домінуюче (рука зверху,
долоня розгорнута вниз), покірна (рука знизу, долоня
розгорнута вгору) та рівноправне. Домінуюче рукостискання
є найагресивнішою його формою. Їм людина
повідомляє іншому, що він хоче панувати в процесі
спілкування. Покірне рукостискання буває необхідне
ситуаціях, коли людина хоче віддати ініціативу іншому,
дозволити йому почуватися господарем становища.
Такесіка
Цей жест "рукавичка"повинен застосовуватися тільки
по відношенню до добре
знайомим вам людям.
Такесіка
Деякі рукостискання можутьбути такими неупередженими та
неемоційними, що створюється
враження, що ви торкаєтесь
до мертвої риби, особливо якщо
рука холодна та липка. Це
залишає неприємне відчуття,
люди зазвичай асоціюють це з
безхарактерністю людини,
особливо через те, що рука
таку людину легко піддається
натискання.
Міцний рукостискання
аж до хрускоту пальців
є відмінною
рисою агресивного,
жорсткої людини.
Такесіка
Потиск незігнутої, прямоїрукою, як і домінантне,
є ознакою
агресивної людини. Його
головне призначення в тому,
щоб зберегти дистанцію
і не допустити людину в
свою особисту зону. Це
рукостискання використовується
також з метою захисту свого
особисту територію.
Потиск кінчиків пальців
Замість руки, помилково, в
долоня укладаються тільки
пальці. Навіть якщо ініціатор
привітання дружелюбно
налаштований по відношенню до
реципієнту, фактично він не
впевнений у собі. як і в
попередньому випадку, мета цього
рукостискання полягає в
тому, щоб тримати партнера
на зручній для себе відстані.
Такесіка
Рукостискання, за якого ініціатортягне руку реципієнта на себе, може
означатиме одне з двох: чи це
невпевнена в собі людина, яка відчуває
себе в безпеці тільки всередині своєї
власної особистої зони, або він
належить до нації, для якої
характерна вужча інтимна зона, і в
у такому разі він поводиться нормально.
Якщо ліва рука ініціатора
береться за лікоть партнера,
то це висловлює більше
почуттів, ніж при охопленні
зап'ястя. Якщо ліва рука
кладеться на плече, то це
висловлює більше почуттів, ніж
коли вона знаходиться на
передпліччя.
Подібні охоплення
можливо лише між
близькими друзями,
родичами.
Проксеміка
До проксемічних характеристиквідносяться орієнтація партнерів у
момент спілкування та дистанція між
ними.
Дистанція
Дистанція - відстань під час спілкування.Надмірно близьке та надмірно
віддалене становище негативно
позначаються на спілкуванні.
Чим ближче знаходяться люди один до одного,
тим менше вони дивляться один на одного,
і навпаки.
Дистанція
Норми наближення двох людей один до одного визначеночотирма відстанями:
Інтимна відстань - від 0 до 45 см - на такому
на відстані спілкуються найближчі люди.
Персональне – від 45 до 120 см – спілкування зі знайомими
людьми.
Соціальне - від 120 до 400 см - переважно при
спілкуванні з чужими людьми та при офіційному спілкуванні.
Публічне – від 400 до 750 см – на цій відстані не
вважається брутальним обмінятися кількома словами або
утриматися від спілкування на такій відстані
відбуваються виступи перед аудиторією.
Дистанція
Чоловіки воліють більшевіддалене становище, ніж жінки.
Врівноважена людина підходить до
співрозмовнику ближче, тоді як
неспокійні, нервові люди триматися
далі. Люди спілкуються на великому
відстані зі співрозмовниками,
які мають вищим статусом.
Орієнтація
Орієнтація виявляється у повороті тіла та носіння ноги внапрямку партнера або у бік від нього, що
сигналізує про бажання спілкуватись.
Правильне розподілення учасників за столом
є засобом їхньої ефективної взаємодії.
Різні відтінки відношення людей можуть виражатися
через те, яке місце вони посідають за столом.
У сфері бізнесу часто використовуються квадратні та
круглі столи. Квадратний стіл, який зазвичай
є робочим столом, використовується для ділових
переговорів, для звітування тих, хто провинився і т.п.
Круглий стіл служить створенню невимушеної,
неофіційної атмосфери і гарний у тому випадку, якщо
потрібно досягти згоди.
Орієнтація
Кутове розташування характерне для людей,зайнятих дружньою, невимушеною розмовою.
Ця позиція сприяє постійному
контакту очей і надає простір для
жестикуляції.
Положення один проти одного може викликати
оборонне ставлення та атмосферу
суперництва.
Незалежну позицію займають люди, не
охочі взаємодіяти один з одним.
Вона свідчить про відсутність
зацікавленості. Це становище можна
розцінювати і як вороже.
Орієнтація
Ноги найчастіше вказують напрямок,яким людина хотіла б йти, але вони також
вказують на людину привабливу і
цікавий для вас.
Орієнтація
Ці дві особи на малюнку демонструютьрівність соціального стану, що видно
з їх однакових жестів і пози, а кут, під
яким тіла повернені одне одному,
вказує на невимушений характер їх
розмови. Освіта трикутника
запрошує третю людину, рівну в
соціальному відношенні, приєднатися до них
розмови.
Часто на початку розмови
люди можуть стояти в
відкритої трикутної
позиції, але поступово
двоє з них можуть
сформувати закриту
позицію, тим самим
виключаючи третього з
своєї компанії.
Орієнтація
Якщо ви хочете порозумітися зі своїм співрозмовником, використовуйтетрикутну диспозицію. Якщо вам необхідно чинити тиск за рахунок
невербаліки, використовуйте диспозицію прямого розвороту тіла. Коли ви
маєте своє тіло під прямим кутом до співрозмовника, ви знімаєте з
нього всякий тиск. Це чудове становище, при якому можна
поставити делікатні питання.
Висновок
Декілька корисних порад:1.
Виключіть схрещування рук зі свого репертуару. Коли ви
знаходитесь у такій позі, люди більш критично ставляться
до ваших слів, запам'ятовують менше інформації. Ви їм не
подобайтеся. Засвоїть відкриті пози, що вселяють симпатію
та довіру.
2.
За будь-якої можливості намагайтеся розсаджувати
слухачів на крісла з підлокітниками. Це дозволить
людям не схрещувати руки на грудях та активніше
брати участь у розмові. Не ставте стільці занадто
близько один до одного, у цьому випадку слухачі будуть
схрещувати руки, щоб не торкатися один одного.
3.
Якщо людина сидить, схрестивши руки на грудях, ви можете
запропонувати йому ознайомитися з будь-якими матеріалами
чи запропонувати напої.
Висновок
4.5.
Існує два основні правила досягнення
взаєморозуміння за допомогою рукостискання. По перше,
долоні співрозмовників повинні розташовуватися вертикально, не
демонструючи ні домінування, ні підпорядкованості. Таке
рукостискання говорить про рівність. По-друге, сила
рукостискання має бути рівною. Це
означає, що коли вас знайомлять із групою з 10 осіб,
вам доведеться кілька разів змінити силу рукостискання та
розташування долоні.
Тримайте предмети у лівій руці. Якщо, наприклад, ви
знайомтеся з кимось, але при цьому у правій руці тримайте
келих, вам доведеться взяти келих в іншу руку. навіть якщо ви
проробите цей прийом успішно і не облиєте
співрозмовника, тому доведеться тиснути вашу холодну і
вологу руку. І саме це холодне, вологе, неприємне
рукостискання і визначатиме перше враження про вас.
Висновок
6.7.
8.
Слідування за ритмом співрозмовника – це головне
засіб встановлення взаєморозуміння. Ніколи не
говоріть швидше співрозмовника. Швидший темп промови
створює у людей відчуття тиску та контролю. Швидкість
мови співпадає зі швидкістю роботи мозку. Говоріть з
тією самою швидкістю, як і співрозмовник, чи трохи повільніше.
Копіюйте інтонацію та тон голосу.
Якщо ви помітили, що при кожному вашому русі вперед
співрозмовник відступає, зберігайте відстань. Ваш
співрозмовник несвідомо зберігає дистанцію,
необхідну для відчуття комфорту.
Торкайтеся співрозмовника рівно стільки разів, скільки і він
до вас. Якщо співрозмовник не стосується вас, поводьтеся так само.
Висновок
9.10.
11.
Наведення мостів – це прийом, який допомагає підтримувати
розмову і уникати ситуацій, в яких ви говоритимете
надто багато, а ваш партнер – замало. В якості
«містків» можна використовувати вирази: «Ви хочете
сказати..», «Наприклад?..», «І що?..», «І тоді ви..», «Таким
чином?..»
Більшість людей ніколи не замислюються над тим, що кивки
- Це сильний засіб переконання. Кивування дуже
заразливо. Якщо я киваю вам, ви обов'язково кивнете у відповідь
- навіть якщо не згодні з тим, що я говорю. Кивки – відмінне
засіб, що дозволяє досягти згоди та співробітництва.
Крім кивків, можна закінчувати питання вербальними
підтвердженнями, такими як: «Чи не так?», «Правда?», «Адже
так?».
Коли співрозмовник каже, заохочуйте його до продовження
розмови, використовуючи мінімальне заохочення. До таких фраз
можна віднести: "Розумію..", "Ага..", "Правда?.."
Висновок
11.12.
Використовуючи віддзеркалення,
можна впливати на
результати вашої розмови з
віч-на-віч з іншою людиною.
Копіювання його жестів та пози
допоможе вам розмістити цього
людину до себе, оскільки вона
бачить, що ви розумієте і
поділяєте його думку.
Ніколи не копіюйте тих
почуттів, які, на вашу думку
думку, відчуває
співрозмовник.
додаток
Придивітьсяуважно в ці
малюнки та спробуйте
визначити відтінки
усмішка людини.
1 – Щира посмішка. Її дають лише виличні
м'язи, м'язи нижньої частини особи не беруть участь.
2 – Злякана посмішка. Куточки губ розтягуються по
напрямку до вух так, що рот набуває
форму прямокутника.
3 - Зневажлива посмішка. Скорочуються м'язи в
куточках губ, викликаючи невеликий вигин вгору, явно
виражений з одного боку.
4 – Жалюгідна посмішка. Основна відмінність від
стриманої – відсутність усіх ознак
напруги м'язів навколо очей.
5 – Посмішка Чапліна. Дугоподібне підняття губ,
набагато сильніше, ніж за щирої усмішці.
6 - Удавана посмішка. Більш асиметрична, ніж
щира. Супроводжується рухом м'язів
навколо очей.
Слайд 2
Мова тіла, раппорт та пейсинг
Враження, одержуване вами від іншої людини менш ніж на 10% визначається вербальною комунікацією, тобто. словами, що він вимовляє. Набагато більше значення має невербальна комунікація, що охоплює всі засоби спілкування, крім самих слів та їх прямих значень.
Слайд 3
Елементи невербальної комунікації
тембр голосу та інтонації темп промови частота дихання постава вираз обличчя контакт очима рух очей розмір зіниць відстань (простір), що поділяє жести, що говорять, рухи тіла символи статусу та ін використовуються предмети вибір слів/жаргон
Слайд 4
Основними елементами невербального спілкування є: мова тіла (те, що ви бачите), манера говорити (те, що ви чуєте)
Слайд 5
Особливості мови тіла різних націй
У деяких районах Індії ківок голови означає «НІ», а похитування – «ТАК» Шотландці, спілкуючись один з одним, тримаються на більшій відстані, ніж італійці, греки, араби Японці досконало володіють своєю мовою тіла, отже людям, що належать культурам, буває важко зрозуміти їхні почуття та наміри, приховані за нейтральним виразом обличчя. У деяких частинах романського світу молоді жінки, розмовляючи із чоловіками, опускають погляд. Прямий контакт очима розцінюється як запрошення до сексуальних стосунків
Слайд 6
У деяких країнах чоловіки як добрі друзі ходять вулицею під руку. В інших країнах це можна тільки жінкам. Французи часто вітають один одного поцілунком у щоку, за яким слідує рукостискання. Так може тривати кілька разів на день, якщо вони постійно трапляються. В Англії прийнято вітатися і представляти один одному людей, не торкаючись один одного В Скандинавії мова тіла не багата і з малою кількістю нюансів
Слайд 7
Приклади усвідомленої мови рухів тіла
Ілюстрації за допомогою рук Піднятий стиснутий кулак як знак загрози Піднятий палець як знак того, що людина хоче що - той сказати Палець, прикладений до губ і означає: тихіше! Палець вказує на годинник, на знак того, що настав час кінчати Долонь прикладена до вуха, показує: говоріть голосніше, ззаду погано чути
Слайд 8
Приклади неусвідомленої мови рухів тіла
Розширення зіниць при зростаючому інтересі Підняті плечі при напрузі Опущені куточки рота, коли людина засмучена або сердить Рука, яка прикриває ніс або рот, якщо людина в чомусь невпевнена Схилена набік голова за наявності інтересу
Слайд 9
Що кажуть ці особи
Положення очей і рота 1. нейтральне 2. вороже, саркастичне 3. радісне 4. дуже зле 5.сумне, незадоволене, похмуре 6. простодушно – радісне 7. не в настрої 8. трохи зле 9. удавано радісне 10. дуже сумне, засмучене 11.що сумнівається, скептичне 12. глибокий смуток, горе
Слайд 10
Раппорт та пейсинг
Ці люди «відбивають» один одного не тільки мовою тіла Вони говорять з однаковою гучністю і однаковою швидкістю, користуються однаковими словами, жаргоном, обертами і навіть дихають в одному ритмі. Вони перебувають у ситуації рапорту
Слайд 11
Раппорт між двома людьми – це близькі, довірчі, відкриті, вільні, надійні та приємні стосунки між ними. Раппорт - відносини, для яких характерні взаємна згода, взаємна повага і глибока взаємна прихильність Раппорт - єднання, налаштованість на одну хвилю, взаємна симпатія
Слайд 12
Пейсинг (у переносному сенсі) означає: «тримати дзеркало перед будь-ким» Під пейсингом розуміється відображення іншої людини Пейсинг (відображення) відбувається зовсім несвідомо, але його можна застосовувати і свідомо, як спеціальну техніку досягнення рапорту, в ситуації, коли люди погано знають один одного, замкнуті, налаштовані вичікувально чи скептично, перебуваючи в оборонній чи наступальній позиції
Слайд 13
Раппорт і пейсинг-віддзеркалення людей різними способами
Мова тіла Поза, в якій Ви сидите або стоїте, положення ніг, жестикуляція, положення голови, хода, одяг, вираз обличчя, дихання, дотик. , професійних виразів Почуття/ настрій Переконання, терпимість, ентузіазм, включеність, зацікавленість, повага до кваліфікації, рис характеру, досвіду співрозмовника
Слайд 14
Диспейсинг
Приклад: Керівник бачить за столом та пише доповідь. Входить захоплений співробітник і каже: Доброго ранку! У мене приголомшлива ідея щодо нового продукту, який ми випускатимемо на ринок!» Керівник деякий час продовжує мовчки, не підводячи голови, писати, а потім каже: «Ідея?…Яка? Поговоримо про це пізніше? Диспейсинг подібного роду відбувається щодня у всьому світі, надзвичайно знижуючи ефективність роботи та гальмуючи співпрацю.
Переглянути всі слайди