Він звинувачувався у легалізації коштів від розкрадання башкирського ПЕКу, але відбував покарання у справі з доносу екс-сенатора Ігоря Изместьева.
Напередодні у мордовській колонії ІЧ №12 у віці 68 років помер засуджений у справі «Башнафти» московський підприємець, директор видавничого дому «Співрозмовник» Левон Айрапетян. Сьогодні про смерть Айрапетяна повідомила його сестра Соня Айрапетян, інформацію підтвердив у Twitter представник МЗС Вірменії Тигран Балаян. Дипломат назвав Айрапетяна «зразковим патріотом та меценатом».
За інформацією «Співрозмовника», на сьогодні, 18 жовтня, було призначено засідання суду, на якому мала розглядатися апеляція захисту Айрапетяна. Йому неодноразово відмовляли в УДВ - здебільшого через стягнення табірної адміністрації.
Айрапетян, який народився на Нагірному Карабаху, був найбільшим меценатом невизнаної республіки.
Справа про незаконний продаж акцій «Башнафти» була порушена у квітні 2014 р., його фігурантами стали екс-керівник компанії, син колишнього президента Башкирії Урал Рахімов, підприємець Айрапетян та президент АФК «Система» Володимир Євтушенков. У серпні 2014 р. стосовно тих самих осіб за фактом продажу акцій башкирського ПЕКу порушили ще одну кримінальну справу - про легалізацію коштів, придбаних злочинним шляхом.
За версією слідства, що розкрадання зробив у 2003 р. Урал Рахімов. А Євтушенко за допомогою підприємця Левона Айрапетяна у 2005-2009 роках. нібито допоміг легалізувати викрадене майно.
Справа про легалізацію щодо Євтушенкова була закрита ще наприкінці 2014 р., а про незаконний продаж акцій - лише в січні 2016 р. 71,6% акцій «Башнафти», які на той час належали «Системі», вже давно повернулися у власність держави. У жовтні 2016 р. уряд розпорядився продати «Роснафті» держпакет у 50,075% акцій «Башнафти».
Головна справа
Айрапетяна затримали влітку 2014 р. у московському аеропорту «Домодєдово» після того, як свідчення на нього дав екс-сенатор від Башкирії Ігор Ізместєв, який відбуває довічний термін за серію тяжких злочинів. За версією слідства, Айрапетян здійснив шахрайське розкрадання $700 000 у матері засудженого екс-сенатора від Башкирії Ігоря Ізместєва, пообіцявши вплинути на вирок, але не маючи такої можливості. У квітні 2016 р. Замоскворецький суд засудив Айрапетяна у цій справі до чотирьох років колонії загального режиму. Айрапетян вину ніколи не визнавав.
Адвокат Айрапетяна Самвел Караханян розповів "Інтерфаксу", що останні кілька місяців бізнесмен лежав у лікарні колонії у Мордовії, де він відбував покарання. Про його смерть адвокат дізнався зі ЗМІ. Він нагадав, що його підзахисний страждав на кілька серйозних захворювань, у тому числі на онкологію сечового міхура, захворювання серця і нирок, прогресуючу гіпертонію.
Після обвинувального вироку Замоскворецького суду у справі про обман матері сенатора Изместьева майно Айрапетяна в Москві перебуває під арештом. Це квартира на Пречистенці та банківські рахунки з $300 000-400 000, нагадує ТАРС. Мосміськсуд у грудні 2016 р. відмовився зняти арешт із цього майна.
Сенатор Ізместьев відбуває довічний термін за організацію вбивств. Нещодавно за нього перед президентом Путіним заступилася правозахисниця Людмила Алексєєва та попросила його помилувати.
Левон Айрапетян (бізнесмен) — це людина, з приводу якої можна почути протилежні думки. Для одних він справжній національний герой, який перетворив рідне село, розташоване за кілька кілометрів від лінії зіткнення двох протиборчих армій, на економічний рай, а для інших — злочинець, який займається відмиванням грошей, що обдурив стареньку. З'ясування істини не є метою написання цієї статті. Однак вона допоможе вам ознайомитися з фактами та самостійно зробити відповідні висновки.
Біографія у молодостіАйрапетян Левон Гургенович народився 1949 року в селі Ванк Мартакертівського району Нагірного Карабаху. Хлопчик виявив велику запопадливість у навчанні і, закінчивши місцеву середню школу, вирушив вступати на філософський факультет Московського державного університету. Він успішно склав вступні іспити і став студентом головного вишу СРСР. Крім того, Левон був комсомольським активістом і очолив будзагін, у складі якого взяв участь у будівництві об'єктів, що мають важливе значення для розвитку економіки Радянського Союзу. Вже тоді було зрозуміло, що хлопець із карабахської глибинки наділений від природи підприємницькою жилкою, оскільки він умів домовлятися з місцевими кооперативами, і його команда завжди поверталася з поїздок із непоганими грошима.
Робота у сфері журналістикиЗдобувши на початку 70-х років заповітний диплом, Левон вирішив не займатися наукою. Своєю нищею він зробив журналістику, почавши публікуватися в таких відомих виданнях, як «Співрозмовник», «Комсомольська правда», «Вогник».
На початку перебудови він мав досить великий досвід і авторитет у цій сфері. Саме тому на початку 90-х він став одним із засновників видавничого дому «Співрозмовник».
Саме в цей час вперше поповзли чутки про те, що Айрапетян користується заступництвом впливових чиновників із вищих ешелонів влади, які забезпечили йому кар'єрний зліт.
БізнесАйрапетян Левон Гургенович, сім'я якого намагається не афішувати ні свого місцезнаходження, ні способу життя, у 90-х роках вирішив змінити журналістику та почав робити гроші на видобутку нафти та газу. Досі залишається невідомим, звідки в нього взявся величезний капітал. При цьому відомо, що після виходу із «Співрозмовника» він продовжував надавати виданню суттєву фінансову допомогу.
Через деякий час Л. Айрапетян став співзасновником фонду соціальних послуг, і у його віданні виявилися колосальні бюджетні кошти.
Незабаром Левон Гургенович опинився в топі 10 найбільш заможних бізнесменів вірменського походження і зайнявся активною благодійною діяльністю на своїй малій батьківщині (див. нижче). Вирішивши, що створена ним фінансова імперія більше не потребує його присутності, Айрапетян вирушив до Монако.
Арешт та вирокУ 2014 році проти Айрапетяна в Росії було порушено кримінальну справу. Бізнесмена звинуватили у привласненні чужих грошей та їх незаконному відмиванні. Свідчення дав колишній депутат Республіки Башкортостан І. Изместьев, який відбуває довічне ув'язнення. Він заявив, що Л. Айрапетян отримав велику суму за посередницькі послуги в угоді, результатом якої стало відчуження АФК «Системи». Крім того, бізнесмена звинуватили в тому, що він узяв у матері Ізместєва 700 тисяч доларів, щоб добитися пом'якшення вироку її синові, проте не лише не дотримався обіцянки, а й не повернув цю суму.
Благодійна діяльністьЛевон Айрапетян взяв активну участь у створенні невизнаної Республіки Арцах і вже багато років є основним спонсором та найбільшим інвестором багатьох проектів, які здійснюються на її території.
Найбільше програм допомоги їм було здійснено у рідному селі Ванк Мартакертського району. У період між 2000-2002 роками він виділив величезні суми на реставрацію знаменитого вірменського християнського храмового комплексу Гандзасар, збудованого у 13 столітті. Завдяки його зусиллям після завершення робіт святиня була повернута Вірменській Апостольській церкві і там регулярно проводяться служби.
Інвестиції в економіку АрцахаБудучи підприємцем до мозку кісток, Левон Айрапетян розуміє, що головна допомога людині дати їй можливість гідного заробітку. З цією метою він створив у Ванку кілька сотень робочих місць, заснувавши деревообробне підприємство, що випускає високоякісний паркет, та побудувавши висококласний готель із чудовим рестораном китайської кухні.
Для розвитку туризму, прибуток від якого спрямовується на вирішення нагальних проблем мешканців села, бізнесмен облаштував кілька відпочинкових зон і вклав кошти в рекламну компанію з популяризації Арцаха як кліматичного курорту.
Інвестиції проектів розвитку інфраструктури регіонуДо благих справ Левона Айрапетяна, спрямованих на поліпшення економічної ситуації в Арцасі, належить також фінансування будівництва ділянки міждержавної дороги Північ - Південь, яка проходить поряд із храмовим комплексом Гандзасар.
Крім того, у 2007 році підприємець сплатив будівництво водосховища на річці Хачен у Мартакертському районі, що забезпечило селян навколишніх сіл водою для поливу своїх земельних наділів, а також дало можливість здійснювати автономне та недороге енергозабезпечення.
Пізніше Айрапетян Левон Гургенович за власний кошт провів реконструкцію сходів, що з'єднують площу Відродження Степанакерта та головний міський стадіон.
Організація заходів2007 року мецетат Левон Айрапетян став ініціатором святкування 225-річчя князя та генерал-лейтенанта російської армії Валерія Мадатова. Одним із заходів, приурочених до цього ювілею, став візит козаків Росії, України, Білорусі, Придністров'я та Південної Осетії до Нагірного Карабу.
Через рік на все Закавказзі прогриміло організоване Айрапетяном Велике вірменське весілля. 19 жовтня 200 пар повінчалися в Гандзасарському монастирі, а декількома годинами пізніше у тому ж церковному обряді, але вже в храмі Казанчецоц у Шуші взяло участь 1000 юнаків та дівчат. Після церемонії на стадіоні міста для них накрили столи та влаштували галасливе свято з національним колоритом.
ПланиДо свого арешту Айрапетян неодноразово виступав із пропозиціями, спрямованими на розвиток Арцаха. На його думку, вірмени, які досягли фінансового успіху, незалежно від того, де живуть, повинні всіляко підтримувати молоді сім'ї, щоб у них народжувалося якомога більше малюків. Він закликав своїх заможних співвітчизників ставати хрещеними батьками арцахських дітей та фінансувати їхню освіту. Крім того, він закликав виплачувати певні суми при народженні кожної дитини для того, щоб найближчим часом населення невизнаної республіки досягло 300 тисяч осіб.
Благодійність у сфері освітиОдним із перших меценатських проектів Айрапетяна стало фінансування будівництва школи в селі Ванк, яка за своїм оснащенням та умовами, створеними для здійснення освітньої діяльності, нічим не поступається багатьом московським.
Крім того, у 2012 році благодійник став одним із ініціаторів та головним інвестором проекту зі створення військового училища ім. Суворова та генерал-лейтенанта Мадатова, при якому планується відкрити спеціалізовану гімназію.
родинаНа даний момент підприємець розлучено. Його колишня дружина Марина разом із 15-річною донькою Заруї Айрапетян живуть у Єревані. Вони неодноразово брали участь у цивільних акціях, які вимагають переведення Левона Гургеновича до такої в'язниці, де він зможе отримувати належне медичне обслуговування.
ФінансиЯким є стан Айрапетяна Левона Гургеновича? Інформації про його фінанси зараз у загальнодоступних джерелах немає. Однак відомо, що при розслідуванні афери з «Башнефтью» як розмір його винагороди свідки назвали суму в 50 мільйонів доларів. Ймовірно, це була не єдина угода, від якої Айрапетян отримав коммісійні, тому навряд чи статки бізнесмена менше кількох сотень мільйонів доларів.
Тепер ви знаєте, хто такий Левон Айрапетян. Біографія цього бізнесмена — це історія зльоту та падіння, досить типова для тих, хто зумів ухопити удача за хвіст під час лихих 90-х. Однак не можна заперечувати, що, на відміну від багатьох підприємців, які мають багатомільйонний стан, він не витрачав його на задоволення своїх забаганок, а вкладав у розвиток інфраструктури, будівництво освітніх об'єктів та відновлення старовинних храмів. Все, що було створено в Арцасі на гроші Айрапетяна, ще довгі роки служитиме тисячам людей, які вже кілька десятиліть змушені жити у збройному протистоянні з надією про мир.
Сьогодні відомому вірменському бізнесменові та меценату Левону Айрапетяну виповнилося б 69 років. Він помер 18 жовтня 2017 року.
Як відомо, Левон Гургенович Айрапетян народився 12 березня 1949 року у селі Ванк Мартакертського району Нагірно-Карабахської автономної області, СРСР (територія Арцаха, Нагірно-Карабахської Республіки) у сім'ї шкільного вчителя. Після школи вступив на юридичний факультет Єреванського державного університету, але незабаром перевівся на філософський факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова.
«Після закінчення вишу навчався в аспірантурі МДУ, але не закінчивши її, поїхав наприкінці 1970-х років у складі будзагону на комсомольські забудови. Працював у Уренгої, Тюмені; у 1980-х роках був начальником експедиції глибокого буріння у Салехарді. Тоді ж зайнявся журналістикою, співпрацював із газетою "Комсомольська правда".
1988 року переїхав до Москви. Організовував виставку кооперативів у Лужниках, яку проводив гірком ВЛКСМ та "Комсомольська правда". Потім займався підприємницькою діяльністю. Працював в американській тютюновій компанії Liggett Group, яка у 1990 році з ініціативи московської влади створила спільне підприємство на базі заводу "Дукат".
У 1991 році Айрапетян очолив видавничий дім "Співрозмовник" (роком раніше однойменна газета стала самостійним виданням, переставши бути щотижневим додатком до "Комсомольської правди"). У 1991-1994 роках був його генеральним директором, з 1994 року до смерті – головою ради директорів. Станом на 2017 рік йому належали 35% акцій ТОВ "Співрозмовник".
Наприкінці 1990-х років займався продажами в Росії та країнах СНД автомобілів концерну General Motors, з 1997 року був президентом дистриб'ютора GM – компанії "АТА Моторс" (у 2000-х років GM почала продаж безпосередньо).
Також у 1990-х роках Айрапетян згадувався у ЗМІ як власник бутіка швейцарського годинника Franck Muller у московському "Президент-готелі".
В інтерв'ю наприкінці 1999 року він стверджував, що дружив із мером Москви Юрієм Лужковим, головою МВС Вірменії Сержем Саргсяном (з 2008 року – президент Вірменії), а також "вирішував справи з бізнесу" у Білому домі з віце-президентом США Аланом Гором.
На початку 2000-х років володів нафтотрейдинговими компаніями в Башкирії. Був одним із міноритарних акціонерів Юніаструм-банку.
Айрапетян активно займався благодійною діяльністю. Фінансував відновлення храмів та інфраструктури в Арцаху, збудував меблеву фабрику у своєму рідному селі», – йдеться в опублікованій російськими джерелами біографії підприємця.
Зазначимо, 14 квітня 2016р. Замоскворецький суд Москви засудив підприємця Левона Айрапетяна на 4 роки колонії загального режиму у кримінальній справі про шахрайство на 700 тисяч доларів. «За даними слідства, Айрапетян разом із адвокатом Сергієм Антоновим узяв у матері колишнього сенатора від Башкирії Ігоря Ізместєва 700 тисяч доларів для сприяння пом'якшенню вироку її синові, але не зміг змінити рішення суддів. Левон Айрапетян був затриманий у липні 2014 року за підозрою у розтраті та відмиванні коштів під час продажу компанії "Башнафта". За клопотанням слідства його було взято під варту, а пізніше переведено під домашній арешт. 16 вересня 2015 року бізнесмена було звільнено з-під домашнього арешту під підписку про невиїзд. У вересні 2014 року голову холдингу АФК "Система" Володимира Євтушенкова відправили під домашній арешт за звинуваченням у відмиванні коштів у справі "Башнафти". Левон Айрапетян вважався одним із найбагатших у світі бізнесменів вірменського походження», – наголошувалося в матеріалі Російської служби ВПС. Зазначимо, бізнесмен свою провину заперечував. Сторона захисту заявила, що справа проти підприємця має замовний характер, оскільки «чотири роки заяви про нібито скоєне шахрайство ніхто не писав».
Левон Айрапетян помер у московській колонії, хоча він важко хворів, але запобіжний захід щодо нього не змінили незважаючи на численні клопотання та вимоги вірменської громадськості. 19 квітня 2016р. у столиці Вірменії Єревані відбулася протестна хода на підтримку відомого підприємця та мецената Левона Айрапетяна, засудженого в Росії на 4 роки позбавлення волі у колонії загального режиму. Учасники акції вимагали переглянути це рішення. Мітингувальники, скандуючи «Свободу нашому меценату та великому патріоту», зібралися навпроти будівлі МЗС Вірменії, вимагаючи «припинити бездіяльність та використати всі можливі канали для звільнення Айрапетяна». Організатори акції заявили, що після вручення відповідного листа до МЗС РА, рушать до Посольства Росії у Вірменії. Вони також наголошували на неприпустимості винесеного вердикту з урахуванням стану здоров'я бізнесмена. Подібний захід є загрозою для його життя, заявили тоді мітингувальники.
Як повідомила громадська ініціатива «Свобода Левону Айрапетяну», всесвітньо відомий французький шансоньє Шарль Азнавур також приєднався до звернення, адресованого президенту Росії Володимиру Путіну щодо зміни міри покарання Левону Айрапетяну, який має серйозні проблеми зі здоров'ям. Згідно з інформацією, під відкритим листом підписалися десятки тисяч людей.
У грудні 2016р. Мосміськсуд відмовився зняти арешт із майна Айрапетяна, відхиливши скаргу його адвоката. Під арештом перебували квартира Айрапетяна на Пречистенці та банківські рахунки на суму 300-400 тисяч доларів.
Родичі Левона Айрапетяна одразу заявили, що не згодні на посмертне припинення кримінальної справи щодо нього. «Родичі не погоджуватимуться на припинення справи з нереабілітуючих підстав, мови про припинення справи у зв'язку зі смертю обвинуваченого бути не може. І я, і родичі налаштовані на те, щоб довести справу до кінця», – сказав його адвокат Давид Хечан. "Фактично, його вбили", - заявив адвокат. Він ще раз наголосив, що вважає арешт та утримання у колонії свого підзахисного незаконними, нагадуючи, що за жодною кримінальною справою той себе винним не визнав.
Раніше речник прем'єр-міністра Нагірно-Карабахської Республіки (Арцаха) Артак Бегларян заявляв, що Левона Айрапетян помер від раку. В УФСВП зі свого боку підтвердили, що Айрапетян хронічно хворів і перебував на диспансерному обліку, йому проводили дослідження, консультували лікарі.
Президент Республіки Арцах (НКР) Бако Саакян 18 жовтня 2017р. направив телеграму співчуття сім'ї Левона Айрапетяна: «З почуттям глибокої скорботи сприйняли в Арцаху звістку про кончину відомого вірменського підприємця, великого патріота та благодійника, відданого сина нашого народу Левона Гургеновича Айрапетяна. Левон Айрапетян стояв біля витоків становлення Республіки Арцах, робив усе можливе для облаштування та процвітання Батьківщини, покращення життєвих умов та підвищення життєвого рівня рідного народу. За його сприяння в Арцаху було реалізовано масштабні програми у різних галузях економіки, реконструйовано монастирський комплекс Гандзасар. Держава високо оцінила внесок Левона Айрапетяна у розвиток Арцаха. За заслуги перед Батьківщиною він нагороджений орденом "Месроп Маштоц" та медаллю "Подяка"... Світла пам'ять про Левона Айрапетяна назавжди збережеться в пам'яті поколінь».
Кавалер ордена Пошани, засновник ВД "Співрозмовник", найбільший спонсор і лобіст інтересів Нагірного Карабаху (щодо визнання НКР він зустрічався навіть із Бараком Обамою) Левона Айрапетяна було затримано у 2014 році прямо в аеропорту і більше вже ніколи не побачило свободи. Засуджений до чотирирічного терміну за звинуваченням у шахрайському привласненні $700 тис, отриманих від матері засудженого на довічне ув'язнення колишнього члена Ради федерації Ігоря Изместьева, один із найбагатших вірмен світу помер позавчора в мордівській колонії - якраз під час розгляду у Верховному суді Мордовії Штанов) скарги його адвоката Халима Машерова на рішення Зубово-Полянського райсуду, який відхилив клопотання підприємця та захисту про його звільнення з колонії за станом здоров'я.
Перед початком засідання головуючий суддя Юрій Кічаєв повідомив адвоката, що його підзахисний помер у ніч проти середи в колонії, і запропонував пану Мещерову, за словами останнього, відкликати скаргу. Захисник відмовився. Судове засідання почалося з того, що прокурор, який також знав, що Левон Айрапетян помер і не може взяти участь у засіданні на відеоконференції, звернувся до суду з проханням залишити апеляційну скаргу захисту без задоволення. Свою позицію представник наглядового відомства мотивував тим, що ще у жовтні 2016 року медична комісія при колонії №21, розташованій у селищі Барашеве, дійшла висновку: діагностовані у засудженого рак сечового міхура, цукровий діабет 2-го типу, ішемічна хвороба серця (підприємцю було введено п'ять стентів) та гіпертонія 3-го ступеня не входять до урядового переліку захворювань, що перешкоджають відбуванню покарання.
"Все це брехня!" - заявив у свою чергу в суді адвокат Мещеров. Він повідомив, що захворювання, названі прокурором, навпаки, входять до переліку недуг, що перешкоджають утриманню хворого у місцях позбавлення волі. Тим часом, за словами захисника, засудженому Айрапетяну в колонії давали лише три таблетки на день, які не впливали на його самопочуття, а також формально його обстежили. Адвокат зазначив, що Зубово-Полянський райсуд двічі відхиляв його клопотання про звільнення бізнесмена, але при цьому Верховний суд республіки вперше погодився з аргументами захисту, направивши справу на новий розгляд.
Однак удруге Верховний суд Мордовії підтримав позицію прокурора, визнавши перебування засудженого в колонії обґрунтованим навіть після його смерті.
«При арешті Айрапетяна в липні 2014 року в Басманному суді я запитав лікаря, чи є у Левона Гургеновича захворювання, що входять до затвердженого урядом РФ переліку захворювань, при яких заборонено взяття під варту, і що буде, якщо його все ж таки визначать у камеру. Лікар відповів однозначно: смерть. Благо невдовзі Айрапетяна відпустили під домашній арешт із можливістю лікуватися у московській лікарні», - розповів адвокат Рубен Маркар'ян, який захищав підприємця під час розслідування. Тепер, за його словами, очевидно, що винесений згодом «м'який вирок» із реальним терміном виявився смертельним.
Інший адвокат бізнесмена Давид Хечян спростував поширене в ЗМІ повідомлення ФСВП про те, що його представники клопотали перед судом про звільнення Левона Айрапетяна. "Адміністрація колонії, навпаки, всіляко перешкоджала його умовно-достроковому звільненню, наклавши на Айрапетяна шість адміністративних стягнень, що виключало можливість УДВ", - сказав адвокат. За його словами, єдине послаблення, яке було зроблено для засудженого інваліда ІІ групи Айрапетяна, його звільнили від усіх робіт.
Нагадаємо, що 69-річний Левон Айрапетян спочатку звинувачувався СКР у тому, що допоміг сину колишнього президента Башкирії Уралу Рахімову, який незаконно отримав контрольний пакет компаній «Башнафти», продати його АФК «Система». Потім йому інкримінували шахрайство щодо матері Ігоря Ізместєва.
За словами адвоката Давида Хечяна, як забезпечувальний захід досі заарештовано квартиру Айрапетяна на Пречистенці та банківські рахунки на $300–400 тис. Захисник зазначив: родичі підприємця мають намір добиватися його виправдання у справі про акції «Башнафти» і не погодяться нереабілітуючим підставам. За даними Ъ, захист бізнесмена має намір домагатися притягнення до кримінальної відповідальності всіх посадових осіб, які могли бути причетні до його смерті.
У свою чергу, Ігор Ізместєв, якого активно підтримує голова Московської групи Гельсінкської Людмила Алексєєва, має шанс отримати помилування від президента. Як повідомляло агентство «Руспрес», на початку 2014 року екс-сенатор дав свідчення про те, що син колишнього президента республіки Урал Рахімов викрав майно республіки на загальну суму $7 млрд. Незабаром слідство висунуло версію, що легалізувати викрадене йому допоміг ніхто інший. як Володимир Євтушенков. У результаті 16 вересня 2014 року суд відправив олігарха під домашній арешт, а за місяць вийшло рішення про повернення «Башнафти» до держвласності.
Як страшно втрачати близьких і дорогих людей, бо з їх відходом настає якась спустошеність, обриваються нитки надії, втрачається зв'язок часів... І тільки пам'ять і добрі справи іншого, що пішов у світ, зберігають свічку життя...
Звістка про смерть Левона Гургеновича Айрапетяна глибоко вразила вірменський народ та всіх тих, хто знав цю унікальну та видатну особистість. Для мене, як і для сотень тисяч і мільйонів вірмен, відхід із життя великого патріота і творця Левона Айрапетяна – це насамперед моральний біль та непоправна втрата. Користуючись нагодою, висловлюю глибоке співчуття та найщиріші слова співчуття родині, рідним та близьким Левона Гургеновича.
Не буде перебільшенням сказати, що сьогодні вірменський народ та його арцахська частина осиротів на одного великого сина, який народжується, на жаль, раз на сторіччя (а може й більше). Все своє свідоме життя Левон Айрапетян присвятив служінню інтересам свого народу, оскільки він, на відміну від багатьох інших, завдяки своєму таланту знав ці інтереси, міг виділити пріоритети, організувати роботу, виявити наполегливість та завзятість, не боятися вигинів долі та витрат системи. Він творив добро і творив, дарував людям надію на краще майбутнє і будував базис сьогодення.
Левон Гургенович прожив яскраве і змістовне життя, мав унікальну ерудицію і почуття гумору, був професійним журналістом і соціологом, залишався романтиком у бізнесі та політиці, співпереживав простому народу і намагався своїм прикладом змінити життя на краще. «Знаєш, Сашко, – сказав він якось мені в особистій розмові, – важко бути багатою людиною, коли тебе оточує суцільна біднота».
То була невтомна людина, чиї ідеї випереджали час і зберігали зв'язок поколінь. Як відомо, свою благодійну епопею у рідному Карабаху Левон Айрапетян розпочав із відновлення знаменитого храму Гандзасар ХІІІ ст. У 1990-х роках будівництво церков стало досить динамічним явищем, де спонсорами виступали підприємці. Левон же наголошував, що зі своїми можливостями він міг би збудувати не одну церкву в рідному селі та інших населених пунктах Вірменії та Росії. Але при цьому додавав, що перш ніж будувати новий храм – треба відновити колишній, зруйнований під час відомих подій політичного запеклості. І Всевишній благословив Айрапетяна на творення в ім'я життя стародавнього Арцаха.
Смерть Левона Айрапетяна в мордівській колонії вразила розум смиренного християнина... І має рацію тут Ара Абрам'ян, коли зазначав: «Те, що трапилося з Левоном Айрапетяном – важка розмова». До речі, лідер САР А.А. Абрамян до вироку суду зробив чималий внесок у звільнення Левона Гургеновича зі тримання у СІЗО, за що йому окреме спасибі. На жаль, його сили та можливості виявилися недостатніми для повного звільнення Айрапетяна, як і можливості інших не менш заможних та шановних друзів.
Як могло таке статися, що людина, яка зробила значний внесок у розвиток бізнесу, культури, журналістики, громадянського суспільства, міжнародних комунікацій, російсько-вірменської співдружності, благодійність, відновлення вірменських і російських церков, – виявилася ошельмована, обумовлена і обвинувачена свідченнями злочинця та його близьких ?.. Як могло статися, що людина у солідному віці з численними тяжкими захворюваннями (несумісними з життям) була засуджена і відправлена за грати? ув'язненого Айрапетяна за станом здоров'я?
На жаль, він був загнаний як зацькований лев у мордовську колонію, його аргументи виявилися безсилими проти волі відомих сил, його хвороби ігнорувалися, і адміністрація чекала, як не дивно це звучить, смерті ув'язненого. Левон втомився від цієї порочної системи і пішов із життя, залишивши нам своє добре ім'я, досконалі справи та нові ідеї.
«Я, мабуть, сьогодні помру...» – ці слова, сказані ним за годину до смерті, виявилися пророчими. Уся ця ситуація навколо Л. Айрапетяна, як слушно сказав Стас Намін, це відверте свинство.
Похорон Левона Гургеновича в Москві не став формою гучного протесту, але до нього прийшли попрощатися сотні і тисячі безмовних вірмен і друзів, відомих і маловідомих людей. Своїм мовчанням вони оплакували нашого героя, своєю мовчанням вони зневажали пороки системи, своїм мовчанням вони вибачалися за безпорадність, своїм мовчанням вони обіцяли не забувати його спадщину і захищати Арцах та Вірменію... Символічно, що на похороні з високих осіб виявився лише президент невизнаним Нагірно-Карабахської Республіки Бако Саакян, який залишився вірним пам'яті друга і незважаючи на жодні умовності політичного жанру вважав за свій обов'язок проводити в останній шлях великого сина землі Карабаха.
На жаль, інші відомі за життя друзі Левона Айрапетяна з-поміж вірменських та російських владних, творчих та бізнес-кіл з різних причин і обставин не змогли попрощатися з тілом покійного. Що ж, політика – справа складна. Бог їм суддя. При цьому не можна не відзначити, що колишній начальник Генерального штабу ЗС Вірменії генерал-лейтенант Норат Тер-Григор'янц та екс-міністр оборони НКР та Вірменії генерал-полковник Сейран Оганян вважали своїм обов'язком віддати шану пам'яті Левона Айрапетяна, а ось Роберт Кочарян за якимось то (очевидно, об'єктивним) причин не зміг прилетіти до Москви, не було навіть офіційного співчуття від глави Вірменії. А по суті, яке значення має хто прийшов, а кого не було. Якщо не було щирості у стосунках, то чого демонструватиме формену жалобу. Але ніхто з них не може викреслити ім'я Левона Айрапетяна із сучасної історії.
У пресі та приватних розмовах за життя і після смерті Л. Айрапетяна висловлювалися різні версії причин того, що сталося. Серед них особливо виділялися «кавказька» (азербайджанський чи вірменський слід) та «російська» (нафтова чи системна проблема).
Не можна, звичайно, заперечувати, що трагедія, що сталася з Левоном Айрапетяном (основним спонсором «карабахських сепаратистів», як зазначається в бакинських ЗМІ), викликала певне задоволення в азербайджанських політичних колах. Чи мав Баку відповідні можливості для надання цільового впливу на російські кола – однозначну відповідь тут дати складно, але виключати цього не можна з урахуванням відомих впливових фігур азербайджанської сторони в сучасній Росії (достатньо одного прізвища).
Версія про те, що з 2013 р. влада Вірменії мала підстави виявити невдоволення офіційною позицією Левона Айрапетяна щодо рішучих системних та кадрових змін (відома ідея «Список» з 27 олігархічно-кланових осіб), яка була озвучена на європейському форумі «Вірменія – діа », природно, відображає стан складних взаємин Левона та вищих осіб Вірменії. Проте Л.Г. Айрапетян і раніше дозволяв собі висловлювати незгоду з офіційною точкою зору щодо різного кола політичних та економічних питань, але ці розбіжності не призводили до будь-якого зведення рахунків.
Наприклад, криза відносин Айрапетяна та влади Карабаха у 2002–2003 роках. на тему податкових відрахувань деревообробної фабрики «АТА Ванк-Ліс». У результаті суперсучасний комбінат, який міг виробляти високоякісну продукцію та розширювати експорт карабахських товарів, змушений був припинити свою роботу. Левон Гургенович, за винятком будь-яких корупційних механізмів, просто закрив виробництво нібито за мотивами збереження унікального лісового фонду Арцаха і розпочав нову програму економічного розвитку краю з опорою на туризм.
Нарешті, навряд чи можна уявити, що будь-хто з перших осіб Вірменії має такий магічний вплив на російську політичну еліту та правоохоронні органи, щоб замовляти подібну розправу над відомою людиною. Скажете, а якою є роль влади Вірменії у відстороненні від суспільно-політичної діяльності в російській діаспорі Сержа Джилав'яна 1994 р.? Мені невідомі реальні факти втручання вірменської сторони у справу С. Джилав'яна. До того ж він більше прославився популістськими заявами (чого варті його претензії на владу у Вірменії), аніж реальними справами допомоги історичній Батьківщині. Нарешті, Серж Джилавян ніяк не міг зрівнятися за своєю популярністю та авторитетом із Левоном Айрапетяном.
Мені пригадується одна з наших зустрічей із Левоном Гургеновичем на початку 2000-х років. у його офісі у «Президент-готелі». Тема бесіди звелася до проблеми політичних виборів у Вірменії, збереження спадкоємності кадрів із захисту інтересів Карабаху, накопичення високого капіталу та організації передвиборчої кампанії. Тоді мій співрозмовник, пославшись на особисті проблеми зі здоров'ям, зазначив, що сам не претендує на владу, хоча міг би скласти серйозну конкуренцію. Характеристика ж очевидних кандидатів мала свої плюси та мінуси. І Левон схилився до підтримки тих осіб, хто й очолив згодом Вірменію. На завершення розмови мені довелося обережно відзначити, що, бачиш, відомі кандидати у Вірменії та лідери діаспори в Росії, на твою думку, не позбавлені очевидних витрат, але й сам не бажаєш взяти на себе роль керівника. Левон Гургенович відповів на це дуже просто, що його самодостатність заперечує політичну спокусу влади, а стан здоров'я зобов'язує зосередитися на реальних благодійних та бізнес-проектах допомоги історичній Батьківщині.
Згадуючи ту розмову, від часу якої минуло понад 15 років життя Левона Гургеновича, мені чомусь видається, що краще б він очолив Вірменію в нульових роках і вніс нові системні зміни у процес відродження національної державності. Але, на жаль, минуле не повернути.
Нафтове питання з дивною історією «Башнафти» (приватизація – націоналізація – повторна приватизація) якось саме по собі відпало під час слідства, і з Левона Айрапетяна зняли всі неспроможні звинувачення у справі посередництва у продажу акцій АФК «Система». І все-таки незалежно від того, з яких столиць та сфер бізнесу пішов накат на Айрапетяна, остаточне рішення приймалося Басманним судом у Москві. Отже, якщо є витрати кримінальної справи, то адресат відомий. Думка про те, що адвокати Айрапетяна виявилися недостатньо компетентними та порядними і їхня заміна могла вирішити результат справи – вкрай сумнівна (вважаю, що у професіоналізмі та репутації Генрі Резніка у відомих колах сумнівів немає).
Що буде з кримінальною справою та питанням реабілітації Левона Айрапетяна, покаже подальший процес, рішення родичів та близьких друзів щодо оскарження відповідно до процесуальних норм (про це досить ємно висловився на сторінках друку один із близьких друзів, які проживають у Парижі, Мацак Поландян). Мені здається, що з часом його ім'я буде реабілітовано. Чи це пов'язано буде з політичними трансформаціями чи звичайним судовим розглядом – неважливо.
У всій цій історії головним для суспільства залишається питання збереження доброго імені, світлої пам'яті та спадщини Левона Айрапетяна. На мій погляд, у Вірменії та Арцасі в обов'язковому порядку необхідно увічнити його ім'я (назва нового проспекту, започаткування медалі та загальновірменської премії у сфері благодійності та економічної допомоги історичній Батьківщині, зведення пам'ятників, видання документальної літератури, підготовка фільмів).
Спадщина Левона Айрапетяна – це його добрі справи допомоги Арцаху (будівництво туристичних об'єктів, відновлення доріг, розвиток інфраструктури, розширення енергетичного потенціалу, соціально-економічна підтримка демографічного зростання за проектом «Весілля в горах» та ін.), програми політичного залучення діаспори життя Вірменії (ідея створення двопалатного парламенту – Палата Республіки та Палата Нації, організації Союзу вірменських резервістів або Вірменського легіону), посилення боротьби з корупцією та свавіллям чиновницького апарату, розвиток локомотивних напрямків вірменської економіки (сільське господарство, екологічний та історичний туризм, легка промисловість) технології та ін).
Багато його планів не було завершено через відомі події та трагічну кончину. До них можна зарахувати будівництво військового навчального закладу ім. А. Суворова та
В. Мадатова у Ванку, розвиток туристичної інфраструктури краю, проведення нових масових весіль – 1400 пар, політична реформа вірменського парламенту та багато інших. ін. Я розумів: щоб розвивати ідеї Левона Гургеновича, необхідне створення іменного фонду на кшталт Фонду Галуста Гюльбенкяна. Фонд імені Левона Айрапетяна створений людина за життя планував механізм подальшого розвитку творчих ідей. Але хто опікуватиме цей фонд?
Серед близьких та гідних друзів Левона Гургеновича особливо виділяється не менш геніальна вірменська особистість сучасності в особі відомого російського бізнесмена Рубена Варданяна, котрий користується великою повагою та довірою людей. Відкликаючись про Рубена Варданяна, Левон Гургенович приватно відзначав своє захоплення талантом цієї непересічної людини та її патріотизмом. Їх пов'язувала дружба та великі справи на благо історичної Батьківщини. Р. Варданян зробив чималий внесок у відродження Вірменії, реалізував важливі економічні та міжнародні проекти (наприклад, «Крила Татева» та премія «Аврора» за протидію злочину геноциду). Його присутність на похороні Л. Айрапетяна вкотре показала високу особисту порядність. Я не знаю, яким чином Рубен Варданян може бути задіяний у розвитку ідей та планів Левона Айрапетяна, але його думка та позиція будуть гідно прийняті вірменським народом.
Левон Гургенович був чудовим і захоплюючим співрозмовником, політ його думок вражав своєю природністю, глибиною володіння проблемою та неординарністю запропонованих рішень. Він був воістину героєм нашого часу, гідним сином своїх батьків та великим патріотом вірменського народу. Своїми справами та вчинками Левон Айрапетян сповна віддав своєму народові податок за генетику вірменина. Фактично він постраждав через невміння відступати.
Можна сказати, що ім'я Левона Айрапетяна в вірменській історії можна порівняти з такими яскравими іменами, як Олександр Манташев, Галуст Гюльбенкян та Кірк Кіркорян. Навряд чи Левон наслідував приклад великих предків, він просто був великим вірменином і створював новий приклад ратних справ. «Лише той заможний вірменин гідний поваги, хто забуває витоків свого походження», – ці слова Олександра Манташева дуже доречні з метою оцінки творчої діяльності Левона Айрапетяна.
Прощавай, друже... Нам не вистачатиме твоїх ідей, твоєї цілеспрямованості, енергії та унікального гумору. Дякую за те, що ти був і творив, жив і горів... Твоє ім'я назавжди збережеться в історії Гандзасара та всієї Вірменії!.. Ми підносимо свої молитви до Господа і просимо прийняти смиренну душу гідного християнина Левона і відкрити йому браму царства Божого. ..
Олександр Сваранц, доктор політичних наук, професор